МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ВИЩІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ОСВІТІ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2415-3699.2023.18.03Ключові слова:
здоров'язбережувальна компетентність, здоровий спосіб життя, моделі, викладачі, вища освіта.Анотація
В с т у п . Присвячена проблемі формування здоров'язбережувальної компетентності у студентів закладів вищої педагогічної освіти. У контексті сучасних викликів – соціальної напруги, пандемій, екологічних криз і психоемоційного стресу – здоров'я, як фізичне, так і психоемоційне, стає найважливішим аспектом професійної підготовки.
Розглянуто модель формування здоров'язбережувальної компетентності, яка включає теоретичний, змістовий, організаційний і процесуальний блоки. Теоретичний блок базується на педагогічно-центричному й контекстуальному підходах, що дозволяє поглиб- лено аналізувати потреби та здібності студентів. Змістовий блок включає аксіологічний, гносеологічний і праксеологічний компоне- нти, які спрямовані на розвиток ціннісних орієнтацій, знань і практичних навичок. В організаційно-процесуальному блоці розглядаються етапи формування компетентності: діагностичний, базовий і рефлексивно-аналітичний, які забезпечують системний підхід до навчального процесу. Мета і завдання. Мета дослідження – розробити модель формування здоров'язбережувальної компете- нтності здобувачів вищої педагогічної освіти.
Р е з у л ь т а т и . Ця модель може слугувати як практичним інструментом для викладачів вищих навчальних закладів, так і осно- вою для подальших досліджень. Він спрямований на підготовку майбутніх викладачів, які не лише передаватимуть знання, а й розви- ватимуть у студентів навички самозбереження та відповідального ставлення до свого здоров'я, що є важливою складовою сучасної педагогічної науки.
В и с н о в к и . Одним із основних аспектів, що потребує уваги в цьому контексті, є розробка методичних засад оцінки ефектив- ності моделей формування здоров'язбережувальних компетентностей. Варто зазначити, що традиційні методи оцінювання навча- льних досягнень: заліки та іспити, часто не враховують компетентності, пов'язані зі здоров'ям. Це, зі свого боку, призводить до неефективності освітнього процесу з погляду підготовки студентів до реальних життєвих викликів, зокрема збереження власного здоров'я в умовах стресу, екстремальних ситуацій та інших факторів ризику.