Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Педагогіка»

АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ

2025-01-19T14:24:48+02:00

Вступ . Розглядається місце й роль академічної доброчесності в освітньому середовищі закладів вищої військової
освіти. Дослідження базується на аналізі теоретичних джерел і практичному досвіді діяльності військових закладів
освіти.
Результати . Окреслено принципи та цінності академічної доброчесності здобувачів як складника освітнього
середовища закладів вищої військової освіти. Унаслідок проведеного аналізу праць учених визначено основні шляхи
формування належного ставлення до академічної доброчесності в майбутніх офіцерів. Проаналізовано нормативноправові засади вітчизняної освітньої політики щодо академічної доброчесності в закладах вищої освіти, окреслено труднощі її реалізації в освітньому процесі. Визначено, що особливістю підготовки майбутніх офіцерів до засвоєння стандартів академічної доброчесності є орієнтація молоді на моральні стандарти поведінки, повага до наукових знахідок інших авторів.
Висновки . Проведений аналіз засвідчив, що ефективне впровадження основних засад академічної доброчесності
здобувачів вищої військової освіти має спиратися на інтерактивні форми роботи викладачів із курсантами щодо вдосконалення особливостей професійної моралі, а саме: старанність і самостійність у навчанні, відповідальність за власні дії й результати навчання, толерантність, взаємоповагу та підтримку; гідність і моральну поведінку. Уточнено
феномен "академічна доброчесність": складник освітнього середовища закладу вищої військової освіти та водночас
сукупність етичних принципів, що регламентовані нормативними документами. Індивідуальна культура дотримання
принципів академічної доброчесності в кожного здобувача має асоціюватися з особистими вимогами до себе й належним рівнем наукових розвідок, що оприлюднюються в інформаційному просторі. Освітнє середовище закладу вищої військової освіти ґрунтується на нормативних стандартах академічної доброчесності, що регулюють рівень якості освіти й наукових досягнень.

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ

2025-01-19T15:03:36+02:00

Вступ . Досліджується використання технологій візуалізації навчальної інформації як відносно нової тенденції в
сучасному освітньому процесі під час фахової підготовки майбутніх викладачів ЗВО. Наводяться приклади способів
візуалізації навчального матеріалу.
Результати . Аналізується роль викладача у використанні таких технологій візуалізації: ментальні (інтелектуальні) карти, скрайбінг, мультимедійна-наочність, навчальна мультимедіа-презентація, хмари слів. Визначається роль і
перспективи візуалізації в сучасному освітньому процесі під час фахової підготовки майбутніх викладачів ЗВО. Аналізуються різні підходи щодо застосування технологій візуалізації, які дають змогу підвищити інформаційну насиченість освітнього процесу, зменшити витрати часу здобувачів вищої освіти на сприйняття й розуміння навчального матеріалу, сприяти підтримці високого темпу навчання, раціонально організовувати навчально-пізнавальну діяльність здобувачів вищої освіти під час фахової підготовки, підвищити обізнаність майбутніх викладачів щодо сучасних форм, технологій, методів, прийомів і засобів унаочнення навчального матеріалу, а також формування вмінь їхнього використання в освітньому процесі задля розв'язання конкретних педагогічних завдань відповідно до сучасних освітніх підходів під час фахової підготовки. Визначаються педагогічні завдання, які можливо розв'язати за допомогою технологій візуалізації: забезпечити інтенсифікацію навчання; активізувати навчальну та пізнавальну діяльності; допомогти у формуванні й розвитку критичного та візуального мислення, зорового сприйняття, образного представлення знань і навчальних дій, передачі знань і розпізнавання образів, підвищити візуальну грамотність та візуальну культуру.

ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ ВОЛОНТЕРСТВА

2025-01-19T15:22:00+02:00

Вступ . Присвячена дослідженню історико-теоретичних засад становлення й розвитку волонтерства. Натепер волонтери відіграють ключову роль у наданні допомоги, коли суспільству доводиться стикатися з багатьма труднощів
(війна, стихійні лиха, епідемії та ін.).
Результати . Обґрунтовано, що волонтерство є одним із елементів громадянського суспільства, на розвиток і вивчення якого останнім часом звернено увагу держави. Визначено, що волонтерська діяльність – це широке коло діяльності, включаючи традиційні форми взаємодопомоги й самодопомоги, офіційне надання послуг та інші форми громадянської участі, що здійснюється добровільно на благо широкому загалу без розрахунку на грошову винагороду. Аргументовано, що волонтерство – це добровільна діяльність, обрана свідомо особою і яка не переслідує комерційної вигоди. Волонтерство – це прояв громадської активності та громадянської відповідальності. Дослідження присвячено аналізу волонтерської діяльності в Україні з погляду історичного розвитку цього явища. Важливість дослідження обумовлена тим, що національна волонтерська діяльність в Україні вимагає відповідного наукового аналізу. Варто зазначити, що важливим аспектом волонтерства є систематизація досвіду та визначення специфіки становлення і функціонування волонтерського руху в Україні на сучасному етапі. На основі вивчення історико-педагогічних джерел, вивчення державних документів використовувались загально-наукові методи дослідження (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація) із питань становлення й розвитку волонтерського руху. Розкрито специфічні риси й основні проблеми розвитку волонтерського руху в Україні.
З'ясовано термінологічну базу феномена волонтерства; наведено причини розробки і впровадження законів України щодо волонтерської діяльності.

ОСВІТНІЙ КОНСАЛТИНГ: УПРАВЛІНСЬКИЙ ІНСТРУМЕНТ І ЗАСІБ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2025-01-19T15:35:54+02:00

Вступ . Нині всі сфери життєдіяльності людини перебувають на етапі використання послуг різного спрямування.
Створюється нове бачення кожного феномена. У бізнесу з'являється можливість створення різних внутрішніх підрозділів (фінансовий, кадровий, юридичний тощо) з певною метою і специфічною діяльністю. Маленькі бізнес-структури не мають такої можливості й намагаються розв'язати проблеми самостійно. Зазвичай вони отримують незадовільний результат. Освіта починає розглядатися як бізнес. У ході цього виникає проблема дисбалансу професійно-кваліфікаційних кадрів на ринку праці. Виникає потреба в наданні й користуванні консалтингових послуг, зокрема у сфері вищої освіти.
Результати . Консалтинг виникає як необхідний напрям, мета якого – надання замовнику специфічних послуг чи рекомендації щодо оптимізації діяльності. Ураховуючи різноманітність сфер діяльності суспільства, виникають безліч видів і типів консалтингу. Основними можемо вважати такі: управлінський, юридичний, фінансовий, бухгалтерський, кадровий, інвестиційний, IT-консалтинг, освітній тощо. Відповідно до сфери діяльності, специфіки діяльності, особливостей замовлення розрізняють методи консалтингу: експертний, процесний, навчальний. Освітній консалтинг використовує деякі форми роботи: консультація, аудит, аналітика, супровід. Процес отримання освітньо-консалтингових послуг складається з певної послідовності етапів: підготовчий, нормативний, основний (аналіз, моделювання, імплементація), фінальний (рефлексивний і фінансовий). Послуги освітнього консалтингу можуть стати у пригоді як для закладів вищої освіти, так і для всієї держави. З реформацією української системи освіти, доводиться зіштовхуватися з різними складнощами в тих чи інших аспектах надання освітніх послуг. Освітній консалтинг може порушувати різноманітні питання від специфічних питань (найм і управління персоналом, оподаткування, фінансовий консалтинг тощо), так і допомога безпосередньо в освітньому процесі: перспективи розвитку, аналітика ринку, залучення інвестицій тощо.
Висновки . Аналіз практики використання консалтингових послуг в освітній галузі дозволяє зробити висновок про
необхідність більш широкого використання досвіду та професіоналізму працівників консалтингових фірм, що забезпечить можливість закладам освіти ефективно пристосовуватись до зовнішнього середовища, яке постійно змінюється. Консалтинг – процес консультування окремих підприємців і співробітників компаній (зазвичай, керівництва) із юридичних, управлінських, фінансових, кадрових, інвестиційних, освітніх та інших питань.

ФОРМУВАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ У ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 011

2025-01-19T15:49:31+02:00

Вступ . Як показує практика організації освітнього процесу, натепер не повною мірою розв'язано суперечність
між необхідністю дотримуватись в освітній діяльності принципів академічної доброчесності та розробленістю
підходів і засобів її цілеспрямованого формування в ході освітнього процесу. На промптзапит у ChatGPT про наслідки
зниження якості освіти й обману під час оцінювання штучний інтелект надав відповідь, що відповідальність за
майбутнє країни не обмежується лише військовими загрозами, а починається з якості освіти, оскільки вона впливає
на розвиток економіки, медицини, правосуддя та інших сфер життя.
Результати . Розкрито логіку, підходи до формування академічної доброчесності під час організації освітнього процесу в межах ОНП "Педагогіка вищої школи" спеціальності 011 освітні, педагогічні науки. Шляхом аналізу
законодавчо-нормативної бази, досліджень стану академічної доброчесності у сфері освіти, видів, частоти та закономірностей її порушення серед студентів, з'ясовано, що нині спостерігається зростання рівня порушень та урізноманітнення академічних проступків, що пояснюється насамперед можливостями інформаційно-комунікативних технологій. Розглянуто чинники, що позитивно впливають на формування академічної доброчесності у процесі професійної підготовки. Спираючись на їхній опис, пропонується загальна стратегія формування академічної доброчесності в системі вищої освіти взагалі, зміст, логіку її формування під час організації освітнього процесу на освітньо-науковій програмі другого рівня вищої освіти "Педагогіка вищої школи" спеціальності 011. Показано, які вимоги законодавчо-нормативної бази втілено у змісті освітньої програми. Проаналізовано можливості ОНП із їхньої реалізації. Показано результати перевірки доброчесності здобувачів вищої освіти ОНП "Педагогіка вищої школи", що підтверджують дієвість запропонованих стратегій. Обґрунтовано стратегії формування академічної
доброчесності у студентів спеціальності 011, як правової й етичної категорії.
Висновки . Під час впровадження дисциплін, направлених на реалізацію принципів доброчесності в робочих
програмах має передбачатись формування й чітке розуміння її конкретних положень.

ФОРМУВАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ В МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ЛІДЕРІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ

2025-01-19T16:05:38+02:00

Вступ . Присвячена формуванню академічної доброчесності серед курсантів як майбутніх офіцерів-лідерів у військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. Академічна доброчесність розглядається, як сукупність етичних принципів і норм, яких мають дотримуватися всі учасники освітнього процесу закладів вищої освіти (Верховна
Рада України, 2017). Доброчесність – це основа для розвитку довіри та поваги у військовому освітньому середовищі, а
також гарантує чесність, справедливість і відповідальність у процесі оцінювання знань і навичок курсантів. У вищих
військових навчальних закладах, де формується нове покоління військової еліти (лідерів), академічна доброчесність
відіграє значну роль і набуває особливого значення, оскільки вона визначає якість навчання, підготовку до виконання
службових обов'язків і відповідальність перед державою та суспільством. Досліджено важливість аспектів формування морально-філософських та етичних цінностей серед майбутніх офіцерів-лідерів.
Методи . Теоретичні (аналіз, синтез, інтерпретація, абстрагування, узагальнення, аналогія та порівняння – для
структурування й аналізу впливу формування академічної доброчесності в майбутніх офіцерів-лідерів у процесі навчання; узагальнення – для формулювання висновків дослідження.
Результати . Наведені шляхи формування академічної доброчесності та заходи з її підвищення спрямовані на
створення сприятливого середовища для розвитку академічної доброчесності, де кожен курсант має можливість повністю розкрити свій потенціал, дотримуючись високих етичних стандартів. Стандарти – це основа для формування
моральної й етичної свідомості майбутніх офіцерів-лідерів, що відображається на їхній діяльності як у мирний час, так
і в умовах виконання бойових завдань.
Висновки . Аналізуються різноманітні методи та стратегії, спрямовані на підвищення свідомості (самосвідомості) тих, хто навчається, щодо принципів академічної доброчесності (чеснот). Висвітлюються ефективні підходи
до виховання моральності та інтеграції цінностей доброчесності в освітній процес закладів вищої освіти.

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ І ДОРОСЛИХ ІЗ РОЗЛАДАМИ ДЕПРЕСИВНОГО СПЕКТРА

2025-01-19T16:27:15+02:00

Вступ . Присвячена вивченню актуального питання сучасності щодо ментального здоров'я населення, зокрема порушується проблема роботи зі здобувачами освіти з розладами депресивного спектра. Депресивний стан особистості як науково-педагогічна проблема.
Результати . Встановлено, що існує широкий спектр факторів, які сприяють розвитку депресивних розладів у визначених вікових групах, включаючи генетичні й біологічні чинники, психосоціальний стрес, навчальний та академічний тиск, а також вплив сучасних технологій і соціальних медіа.
Подано дефініції цього поняття, розглянуто типи депресії, симптоми та причини виникнення. Охарактеризовано здобувачів освіти з депресивними розладами. Проаналізовано ряд стереотипів, які сформувалися у суспільстві через низький рівень обізнаності щодо депресивних розладів. Запропоновано методи й особливості виявлення здобувачів освіти, що належать до груп ризику, зокрема, стратегії підтримки та консультування здобувачів освіти з розладами депресивного спектра. Однією із ключових стратегій є створення підтримувального та сприятливого освітнього середовища, у якому студенти з депресивними розладами почуваються комфортно й безпечно, зокрема розвиток програм психологічної підтримки, упровадження практик адаптивного навчання й індивідуальних підходів до навчання.
Висновки . Важливою частиною стратегій навчання є підвищення свідомості серед викладацького складу та студентської громадськості про депресивні розлади, їхні причини та способи допомоги. Це допоможе створити більше розуміння й емпатії в університетському середовищі та сприятиме поліпшенню психологічного добробуту всіх учасників освітнього процесу. Ретельно розроблені й реалізовані стратегії навчання можуть значно полегшити навчання дітей і студентів із депресивними розладами, допомагаючи їм досягати академічних успіхів і підтримувати загальне благополуччя та самопочуття. На основі проведеного аналізу можна зробити висновки, що зі зростанням випадків депресивних розладів серед дітей, підлітків і студентської громадськості, належна увага до психічного здоров'я цих груп населення є надзвичайно важливою.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2025-01-19T16:44:56+02:00

Вступ . Розкриваються аспекти формування готовності майбутніх педагогів до професійно-педагогічної діяльності в закладах вищої освіти, що зумовлено соціально-економічним розвитком України, зростаючими вимогами до
якості вищої освіти. Це вимагає належного рівня кадрового забезпечення, що є незаперечною умовою його ефективного функціонування й розвитку; тому посилюється увага до якісної підготовки випускників закладів вищої освіти, які повинні бути висококваліфікованими, компетентними, володіти як теоретичними знаннями, так і практичними навичками, бути професіоналами зі сформованим професійним мисленням. Відповідно, актуалізується пошук інноваційних методик формування готовності майбутніх педагогів до професійної діяльності, що стає основним фактором їхньої успішної діяльності в умовах міжнародної інтеграції в галузі освіти, модернізації системи вищої освіти; сприяє гуманізації їхньої професійної підготовки.
Результати . На підставі проведеного аналізу понять "готовність", "готовність майбутніх педагогів до професійної діяльності", уточнено їхню сутність як цілісного внутрішньо особистісного утворення, що характеризується здатністю до самостійного отримання необхідних знань, умінь і навичок; індивідуального та групового виконання пізнавальних, технологічних та інших завдань.
Висновки . Готовність до професійної діяльності розглядається як складне утворення, що визначається єдністю і взаємообумовленістю таких структурних компонентів: мотиваційного, пізнавального, практичного та суб'єктного. Окреслено та охарактеризовано педагогічні умови формування готовності майбутніх педагогів до професійної
діяльності, визначено критерії готовності до професійної діяльності.

ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У КУРСАНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

2025-01-19T17:01:45+02:00

Вступ . Обґрунтовано необхідність опанування курсантами закладів вищої військової освіти (ЗВВО) компетенціями з іноземної мови. Названі закони, на яких базується організація освітнього процесу у ЗВВО, документи з питань її
забезпечення. Вказано мету Дорожньої карти вдосконалення мовної підготовки у Збройних силах України на 2021–
2025 рр. Акцентовано увагу на навчально-методичній роботі викладачів ЗВВО, яка має спрямовуватись на оволодіння
курсантами всіма видами мовленнєвої діяльності, культурою усного та писемного мовлення, навичками застосування
мови в різних ситуаціях.
Результати . Розкрито структуру комунікативної компетентності, яка містить у собі такі компоненти: мовну, мовленнєву, соціокультурну, компенсаторну й навчально-пізнавальну. Розглянуто погляди окремих учених, які доводять, що цільова орієнтація підготовки з іноземної мови у ЗВВО полягає у становленні полікультурної особистості
військовослужбовця, здатної до іншомовної самостійності. Звернено увагу на факт, що здобуті самостійно знання
роблять випускника ЗВВО продуктивно мислячим, здатним розв'язувати професійні завдання, упевнено відстоювати
свої позиції. Доведено, що організація самостійної роботи під час оволодіння іноземною мовою посідає важливе місце
в системі вищої освіти. Зазначено роль продуманого освітнього та розвивального інформаційного середовища в поліпшенні якості виконання курсантами самостійної роботи. Зазначено про важливість продуманого добору завдань до
самостійної роботи з іноземної мови з урахуванням індивідуального підходу до кожного курсанта. Проаналізовано окремі технології навчання іноземних мов: педагогічні технології викладання й учіння, технології партнерської взаємодії, інструментальні технології, технології модернізації. Розкрито сутність інтерактивного методу навчання іноземних мов, який уможливлює обговорення різноманітних проблем, доведення, аргументування власного погляду тощо.
Висновки . Висвітлено результати вивчення проблеми навчання іноземної мови курсантів немовних спеціальностей закладів вищої військової освіти й доведено, що воно буде більш ефективним, якщо впровадити у практику
поглиблення професійного компонента в змісті навчання. Узагальнено погляди на доцільність коригування підходів до
організації самостійної роботи курсантів немовних спеціальностей задля формування в них толерантних міжкультурних взаємин і підготовки до іншомовного міжособистісного та міжкультурного спілкування.

ВПЛИВ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ НА ЯКІСТЬ УЧІННЯ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ПІД ЧАС КРИЗОВИХ СИТУАЦІЙ

2025-01-19T18:33:17+02:00

Вступ . У зв'язку з прагненням України інтегруватись у європейський і світовий освітній та науковий простори гостро
постає питання якості освіти й академічної доброчесності.
Результати . Розкрито такі питання: сутність академічної доброчесності та її впливу на учіння студентів педагогічних спеціальностей, зокрема в умовах кризових ситуацій, а саме, в умовах війни; проведено аналіз впливу етичного поведінкового ставлення на професійний розвиток і самоствердження майбутніх педагогів; висвітлено важливість навичок
морального вибору та відповідальності в контексті освітнього процесу, спрямованого на підготовку висококваліфікованих
фахівців, особливо в несприятливих умовах розглянуто значущість встановлення високих стандартів етики та їхнього
впливу на професійний розвиток; наголошено на актуальності дотримання доброчесності в учінні під час кризових ситуацій; доведено, що високий рівень доброчесності сприяє ефективній управлінській реакції та співпраці в умовах кризи; урахована суттєвість постійного навчання й адаптації, які дозволяють ефективно пристосуватися до нових умов і приймати
обґрунтовані рішення в часи невизначеності; акцентовано увагу на тому, що дотримання принципів академічної доброчесності є ключем до успішного виходу з кризових ситуацій у сучасному світі.
Також було досліджено найактуальніші стратегії для підвищення ефективності навчального процесу в умовах нестабільності, а саме: гнучкий навчальний план; онлайн-ресурси та технології; активна взаємодія, комунікація та підтримка; збалансована оцінка та система звітності; сприяння самостійності; психологічна підтримка й адаптація до різних обставин.
Висновки . Роль студентської молоді в розв'язанні кризових ситуацій і її участі у вирішенні проблем формувань критичного мислення, лідерських навичок і вміння пристосуватися до змін, і внесок, що студенти можуть зробити в суспільство під час кризи, а також, важливість цього внеску в розвиток стійкості та реалізацію інноваційних підходів для подолання
труднощів повністю висвітлено й досліджено у статті. Усвідомлено та висвітлено також питання про необхідність підтримки і стимулювання активності студентів, щоб забезпечити сталість суспільства в умовах невизначеності та кризи.

ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ У СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ АМЕРИКИ

2025-01-19T19:03:11+02:00

Вступ . Розвиток вищої школи США має досить тривалу історію. Соціально-політичні концепції, які були обумовлені науково-технічною революцією, становленням плюралістичної демократії, глобалізацією, побудовою технократичного суспільства відігравали визначальну роль у історії розвитку вищої освіти у Сполучених Штатах Америки. Наукові дослідження відомих американських учених Д. Бока, М. Беррі, В. Джейнса, Л. Гордона, Дж. Едвардса, Т. Діра, Дж. Дудерштадта, Дж. Гатто й ін. пов'язані з вивченням питань Війни за незалежність і її вплив на американську освіту; освіти жінок, корінних американців, латиноамериканців і американців азійського походження; вплив Великої депресії, Другої світової та холодної воєн на американську освіту; чимало уваги приділяли становленню й розвитку державних університетів Сполучених Штатів Америки, а також питань, пов'язаних із демократичністю й доступністю освіти, расовою й етнічною дискримінацією та набувають актуальності в умовах створення віртуальних університетів і вузької професіоналізації фахівців.
Результати . Університет став індикатором, що виявляв і продовжує виявляти всі суперечливі соціальні наслідки суспільних змін. Це призводило до політичних дискусій між консерваторами та лібералами про політику держави
відносно вищої освіти, про цілі й соціальну відповідальність вищої школи і сприяло розвитку нових концепцій технократизму й інформаційного суспільства з іншого боку. На розвиток освіти загалом і вищої освіти США зокрема, значний вплив мала релігійна доктрина й церква, які були визначальними, незважаючи на демократичний характер американського суспільства. Адже перші коледжі створювалися та функціонували як релігійні. Аналіз історико-педагогічної, науково-педагогічної й політичної літератури дає підстави до твердження, що система вищої освіти США має диверсифіковану структуру та цікаві традиції форм і методів навчання. Незаперечними є багато досягнень американської вищої школи в галузі технічних наук, в організації освітнього процесу.
Висновки . Інтеграція вітчизняної системи вищої освіти у світовий освітній простір є одним із пріоритетних
завдань сьогодення, що потребує відповідного врахування загальних тенденцій світового розвитку у процесі трансформації й модернізації нашої вітчизняної системи вищої освіти, є потреба у вивченні й узагальненні позитивного зарубіжного досвіду розвитку вищої школи.

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ФАХІВЦІВ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБ ІЗ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В УМОВАХ ВІЙНИ

2025-01-19T19:40:29+02:00

Вступ . Воєнні дії на території України для фахівців Державних служб із надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС) зумовили специфічні особливості процесу попередження професійного вигорання. Соціально-педагогічна робота з попередження професійного вигорання фахівців ДСНС є актуальною та важливою, адже на рятувальників покладається посилена відповідальність за долю постраждалих, вони постійно стикаються з психологічним навантаженням, емоційними перепадами настрою через непередбачувані ситуації, які виникають у процесі професійної діяльності. На етапі затяжних воєнних дій на території України, виникають і формуються методики соціально-педагогічної роботи щодо попередження професійного вигорання працівників ДСНС, які надають можливість соціальним педагогам, психологам служби ефективніше передбачити незаплановані емоційні перевантаження фахівців різних підрозділів ДСНС України.
Актуальність теми дослідження полягає у визначенні напрямів соціально-педагогічної роботи щодо попередження професійного вигорання фахівців державних служб із надзвичайних ситуацій в умовах воєнних дій на території України.
Методи . Анкетування на визначення рівня психологічного стану, професійного вигорання та стресостійкості
працівників ДСНС на робочому місці), методи первинного (частотний аналіз, середнє значення) і вторинного (залежних і незалежних вибірок) аналізу результатів дослідження.
Результати . Системний підхід в організації соціально-педагогічної роботи з попередження професійного вигорання фахівців державної служби з надзвичайних ситуацій допомагає окремим особам працювати командно у скоординований спосіб для розв'язання проблем соціально-психологічного характеру. Рівень успішності й безпеки діяльності фахівців ДСНС в екстремальних умовах може бути істотно підвищено завдяки правильно організованому соціальнопсихологічному та соціально-педагогічному супроводу. Фахівці державних служб із надзвичайних ситуацій здатні витримувати щоденний психологічний тиск, що не лише затримує їхній професійний розвиток, але й заважає їм бути повністю вмотивованими й залученими до конструктивної роботи у групах, організаціях або у відносинах з колегами, звідси й наслідок, виникнення професійного вигорання.
Висновки . Проаналізували причини та за допомогою діаграм відобразили наслідки професійного вигорання фахівців ДСНС, розробили методичні рекомендації для соціальних педагогів щодо етапів попередження професійного вигорання фахівців Державних служб із надзвичайних ситуацій

СПЕЦИФІКА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДЛЯ КУРСАНТІВ ЗВВО: ПРАКСЕОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

2025-01-19T19:56:44+02:00

Вступ . Самостійне (автономне) навчання згідно з кредитно-модульною системою є формою організації навчальної діяльності, яка структурно реформує національні системи вищої освіти країн Європи. Самостійна робота як ваговий складник та індикатор засвоєння здобувачами освіти визначених силабусами й навчальними програмами тем
становить особливий простір співпраці викладачів і курсантів ЗВВО з акцентом на відповідальній автономній роботі
майбутніх офіцерів над опануванням програмового матеріалу. Це навчання, яке проводиться поза звичайними практичними заняттями з іноземної мови, проте пов'язане з ними. Мета статті – окреслити специфіку організації самостійної роботи з іноземної мови у її праксеологічному аспекті для курсантів ЗВВО, тобто акцентуючи на оптимізації навчального континууму (в напрямі підвищення продуктивності, раціональності й ефективності) через якісну організацію самостійної роботи курсантів із вивчення іноземної мови з урахуванням багатьох чинників, що визначають освітній процес у ЗВВО та статус іноземної мови у професійній підготовці військових.
Результати . Здійснено короткий огляд специфіки практичної організації самостійної роботи курсантів ЗВВО
з вивчення іноземної мови. Узято до уваги особливості проведення самостійної роботи у ЗВВО порівняно з цивільними
ЗВО, зокрема, проаналізовано й узагальнено нормативні документи, що визначають зміст і специфіку освітнього процесу майбутніх офіцерів.
Висновки . Одним з акцентів є увідповіднення мовної освіти майбутніх офіцерів зі STANAG 6001 як угодою між
країнами НАТО стосовно мовних стандартів, що в освітньому процесі ЗВВО повинно відображатись і на самостійній
роботі курсантів. До того ж, сучасний контекст вимагає чіткої моделі інтеграції самостійної роботи з авдиторними
заняттями (практичними заняттями з іноземної мови), імплементації тематично-модульного підходу до структури
самостійної роботи; залучення інструментарію LMS на кшталт Moodle, Classroom; використання завдань, що передбачають інтернетні та мобільні технології; інтеграція творчих і проєктних завдань, систематичне застосування
генеративних стратегій навчання; застосування сучасних ІКТ-засобів для забезпечення комунікативного підходу.
Принциповим є уявлення про перехідний характер самостійної роботи, тобто категоризація її як сполучної ланки між
формальним етапом навчання й подальшим навчанням упродовж життя.

ОСНОВНІ ЧИННИКИ У ФОРМУВАННІ СВІТОГЛЯДУ І. ЮЩУКА

2025-01-19T20:08:21+02:00

Вступ . Становлення людини як особистості – це неоднорідний і багатогранний процес, який відбувається під впливом
багатьох чинників. Одним із структурних компонентів особистості є її світогляд. Підґрунтя світоглядних переконань закладається в дитинстві, а процес їхнього формування триває протягом усього життя людини. Вивчаючи й аналізуючи біографію, педагогічну і просвітницьку діяльність І. Ющука, вважаємо за необхідне висвітлити чинники, які відіграли головну роль у формуванні його світогляду. Для ревіталізації цілісного портрету особистості І. Ющука необхідно уважно вивчити та проаналізувати ці фактори задля встановлення зв'язку між його світоглядними переконаннями й багаторічною працею на благо українського соціуму. Мета статті – висвітлення чинників, які відіграли ключову роль у формуванні світогляду видатного науковця. Для досягнення мети дослідження проведено аналіз наукової літератури, щоденникових записів і особистих документів І Ющука, спогадів про нього.
Методи . Використано такі методи: пошуково-бібліографічний – для детального аналізу особистих щоденників і документів І. Ющука, спогадів про нього та вивчення наукової літератури; загальнотеоретичні: аналіз і синтез, зіставлення, систематизація, опис, пояснення, узагальнення.
Результати . Здійснено детальний аналіз щоденникових записів і документів І. Ющука. Виділено п'ять чинників, які
відіграли головну роль у формуванні світоглядних переконань педагога. Зроблено короткий опис кожного з них. До того ж, висвітлено сутність поняття "світогляд" в інтерпретації декількох українських науковців.
Висновки . На основі щоденникових записів, особистих документів мовознавця та спогадів про нього виокремлено
п'ять факторів, які відіграли ключову роль у формуванні його світогляду. Першим чинником виділено сім'ю, у якій народився та зростав І. Ющук. Наступним фактором виокремлено період здобуття освіти та початок наукової діяльності педагога.
Третім чинником зазначено сферу професійної діяльності, що зосереджувалася в декількох напрямах. Четвертим фактором у формуванні світоглядних переконань мовознавця виділено його близьке коло спілкування. Воно формувалося впродовж тривалого часу. П'ятим чинником виокремлено особисті принципи й моральні переконання педагога.