УНІВЕРСИТЕТСЬКА АВТОНОМІЯ – МІЖ ІДЕЄЮ ТА ПРАКТИКОЮ

Анотація

Розглянуто тлумачення сутності університетської автономії й академічної свободи. Проаналізовано підходи до визначення понять "університетська автономія" та "академічна свобода", як вітчизняними так і зарубіжними дослідниками, а також тлумачення цих понять у нормативно-правових документах. Висвітлено аспекти законодавчого забезпечення з питань університетської автономії та наведено приклади їхнього застосування у практичній діяльності. Наведено лінгвістичне тлумачення терміну "автономія". Визначено, що актуальність дослідження університетської автономії вирізняється складністю самого поняття автономії. Зазначено, що провадження університетської автономії посилює відповідальність закладів вищої освіти за якість надання освітніх і наукових послуг, сприяє підготовці висококваліфікованих фахівців і професіоналів у майбутній трудовій діяльності. Визначено, що запровадження автономії українських університетів передбачає становлення конкуренції серед університетів, що забезпечить конкурентоспроможність їх на ринку надання освітніх послуг. Однак для цього необхідним є одночасне впровадження всіх видів університетської автономії задля ефективного розвитку нового, професійного та головне якісного простору вищої освіти в Україні. Під час наукового пошуку було з'ясовано, що автономія закладів вищої освіти є одним із фундаментальних принципів Болонського процесу, а також те, що питання академічної свободи й університетської автономії неодноразово порушувалися під час міжнародних конференцій під егідою Наглядової ради Великої хартії університетів. Проаналізовано умови здійснення університетської автономії відповідно до принципів законності та відповідальності перед суспільством. Визначено основні положення університетської автономії й академічної свободи сучасної системи університетської освіти.