ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ ВОЛОНТЕРСТВА
DOI:
https://doi.org/10.17721/2415-3699.2024.20.03Ключові слова:
волонтерство, благодійність, особистість, доброволець, допомога, соціальні потреби, національний волонтерський рухАнотація
Вступ . Присвячена дослідженню історико-теоретичних засад становлення й розвитку волонтерства. Натепер волонтери відіграють ключову роль у наданні допомоги, коли суспільству доводиться стикатися з багатьма труднощів
(війна, стихійні лиха, епідемії та ін.).
Результати . Обґрунтовано, що волонтерство є одним із елементів громадянського суспільства, на розвиток і вивчення якого останнім часом звернено увагу держави. Визначено, що волонтерська діяльність – це широке коло діяльності, включаючи традиційні форми взаємодопомоги й самодопомоги, офіційне надання послуг та інші форми громадянської участі, що здійснюється добровільно на благо широкому загалу без розрахунку на грошову винагороду. Аргументовано, що волонтерство – це добровільна діяльність, обрана свідомо особою і яка не переслідує комерційної вигоди. Волонтерство – це прояв громадської активності та громадянської відповідальності. Дослідження присвячено аналізу волонтерської діяльності в Україні з погляду історичного розвитку цього явища. Важливість дослідження обумовлена тим, що національна волонтерська діяльність в Україні вимагає відповідного наукового аналізу. Варто зазначити, що важливим аспектом волонтерства є систематизація досвіду та визначення специфіки становлення і функціонування волонтерського руху в Україні на сучасному етапі. На основі вивчення історико-педагогічних джерел, вивчення державних документів використовувались загально-наукові методи дослідження (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація) із питань становлення й розвитку волонтерського руху. Розкрито специфічні риси й основні проблеми розвитку волонтерського руху в Україні.
З'ясовано термінологічну базу феномена волонтерства; наведено причини розробки і впровадження законів України щодо волонтерської діяльності.