ПРИТЧІ ЯК МЕТОД ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ВІД БУЛІНГУ У НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ І США
DOI:
https://doi.org/10.17721/2415-3699.2020.11.14Ключові слова:
булінг, системний підхід, притча, виховання молоді, навчальний заклад, осмислення, освіта, розвиток, еволюція, рівень якості знань.Анотація
Проблема булігну широко дискутується на сторінках Інтернет-сайтів, газет, наукових журналів тощо. Вона щороку набирає все більшої актуальності в нашій країні, оскільки достеменно не вивчена як з позиції теоретичних досліджень, так і з позиції практики. Саме тому, з кожним роком у психологів з’являється все більше нових напрямків професійної діяльності щодо з’ясування причин, чому починають діти виокремлювати із колективу класу, групи того, над ким можна насміхатися і познущатися. Останнім часом в учнів, вчителів, батьків з’являється багато питаннь, зокрема таких, що хтось постійно дзвонить та щось вимагає; призначають зустрічі та напрошуються мати стосунки; в чаті дуже багато образливого пишуть на адресу дитини або про інших гравців, коли вони грають; в соціальних мережах постійно хтось ставить безпідставні запитання та дошкуляє інформацією та інше. Доцільно звертатися за консультацією до психолога, тому що агресія може бути виявом серйозних емоційних проблем тих, хто навчається в закладах освіти.
Саме тому у статті розглядається системний підхід, як один із методів профілактики насильства та булінгу у навчальних закладах освіти; з’ясовуються поняття булінг, кібербулінг, зокрема кібермоббінг, Інтернет-мобінг; висвітлено значимість і важливість притчі у вихованні молоді та застереженні її від насильства, у тому числі роль притчі, що сприяє досягненню цілей і мети в профілактиці насильства та булінгу; зосереджено увагу на зростанні агресивності у вихованців, що проявляється у різних реакціях: злість, підлість, образа, роздратування, схильність до фізичних дій, зокрема готовність вирішити проблеми та спірні питання за допомого фізичної сили; досліджено статистичні дані щодо прояву булінгу у навчальних закладах освіти України і США.