МОВЛЕННЯ ВИКЛАДАЧА УНІВЕРСИТЕТУ ЯК ВАЖЛИВИЙ КОМПОНЕНТ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2415-3699.2020.11.09Ключові слова:
викладач, університет, мовлення, педагогічна майстерність.Анотація
Висвітлено особливості мовлення викладача університету як одного з важливих компонентів педагогічної майстерності. Розглянуто мовлення як інструмент професійної діяльності педагога, за допомогою якого можна розв'язати різні педагогічні завдання, зробити складну тему цікавою, а процес її вивчення – привабливим, створити щиру атмосферу спілкування, встановити контакт із студентами, досягти взаєморозуміння з ними. Мовлення вчителя має бути пристосоване для розв'язання специфічних завдань, що виникають у педагогічній діяльності, спілкуванні. Проаналізовано основні шляхи досягнення високої якості професійно-педагогічного мовлення викладача та професійні особливості мовленнєвої діяльності педагога, а саме керівництво мовленням залежно від умов педагогічного спілкування, такий кінцевий результат мовлення як досягнення гуманістично спрямованої мети, добір мовних і мовленнєвих засобів залежно від потреб, завдань взаємодії викладача та студентів; конструювання мовленнєвої діяльності педагога в реальній ситуації спілкування на основі рефлексії стану, поведінки, реакції студентів. Висвітлено функції мовлення викладача (комунікативна, психологічна, пізнавальна, організаційна).
Встановлено, що професійне спілкування з аудиторією має приводити до конкретних позитивних результатів, що може бути досягнуто завдяки використанню знань з техніки мовлення, тому проаналізовано такі складові техніки мовлення як дихання, голос, дикція, інтонація, темп.
Розглянуто мовлення викладача як предмет його педагогічного аналізу й самоаналізу, постійного самовдосконалення. Доведено, що успіх професійної діяльності викладача залежить від техніки мовлення, що включає вміння правильно дихати, інтонувати виступ та робити паузи, чітку дикцію та тембр мовлення. Після об'єктивної оцінки власних мовленнєвих даних варто розпочати регулярні заняття для виправлення виявлених недоліків, слабких сторін мовлення (тренувати дихання, відпрацьовувати дикцію, темпоритм, зміцнювати голосові зв'язки). Систематична робота над собою та виконання спеціальних вправ сприятимуть вдосконаленню техніки мовлення.